Наші Контакти
+380373455074
bahrinesti@ukr.net
Наші Контакти
+380373455074
bahrinesti@ukr.net
ЗВІТ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ ЗА 2019-2020 Н.Р.
ЗВІТ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
ЗА 2019-2020 Н.Р.
Багринівська ЗОШ І-ІІІ ступенів –
це сучасна школа, яка задовольняє пізнавальні інтереси дитини, плекає творчу особистість, створює умови для повноцінного інтелектуального, творчого, морального, фізичного розвитку дитини, примноження культури й духовності в усій різноманітності національних та світових зразків, тобто школа самореалізації особистості, школа життєтворчості.
Працювала школа над методичною проблемою:
“Реалізація основних напрямків оновлення освітніх процесів з урахуванням вимог сучасної школи”
Наша школа:
– це школа творчості для вчителів;
– це школа спокою для батьків;
– це школа радості для дітей.
“Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи – виховання здібностей”
“У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися”
“Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа – це передусім учитель. Особистість учителя – наріжний камінь виховання”
Василь Сухомлинський
ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
на 2019-2020 н.р. виконано.
1. Забезпечити вчителям сприятливі умови для творчого пошуку та виявлення творчих можливостей, підтримувати тих, які бажають і вміють працювати по новому.
2. Прищеплювати потребу у самовдосконаленні, бажання і розуміння значущості самоосвіти, формувати та розвивати індивідуальну особистість педагогів.
3. Використовувати активні форми методичної роботи з педагогічними кадрами, упровадження перспективних наукових досягнень, передового педагогічного досвіду.
4. Сприяти виробленню в учителів позитивного ставлення до комп’ютерних технологій навчання, зацікавленості в їх використанні.
5. Спонукати вчителів до написання статей в освітянських періодичних виданнях.
6. Ознайомлювати вчителів з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання.
Методична робота у
Багринівській ЗОШ І-ІІІ ст. у 2019/2020 н.р.
здійснювалася згідно із законодавством, нормативно-правовими документами про освіту, рекомендаціями МОН України, відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, концепції загальної середньої освіти, рекомендацій МОН України, методичного кабінету відділу освіти, планувалася й проводилася на діагностичній основі.
Зміст методичної роботи був відображений у розділах плану роботи школи, у планах роботи методичної ради, методичного кабінету, заступника директора школи та в планах роботи шкільних методичних об’єднань. На підставі Положення про методичну роботу з педагогічними кадрами загальноосвітніх шкіл України, з метою подальшого вдосконалення методичної роботи було видано наказ по школі «Про організацію методичної роботи в 2019/2020 навчальному році». На виконання завдань, передбачених у планах, на початку навчального року були створені: графік проведення атестації, наказ про роботу з обдарованими учнями, складені плани МО. На початку кожного семестру проводилися інструктивно-методичні наради для голів МО та класних керівників із питань планування роботи, складено графіки відкритих уроків, позакласних заходів, подано заявку на проходження курсової підготовки, відбулися консультації для учителів із питань планування самоосвіти.
Методична служба в школі становить цілісну, створену на наукових досягненнях, надбаннях передового досвіду й конкретному аналізі проблем учителів систему взаємопов’язаних заходів, дій і засобів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя школи, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, на досягнення оптимальних результатів навчання, виховання й розвитку конкретних учнів, класів.
Методична робота здійснювалася за такими напрямами:
1. Глибоке і всебічне освоєння та реалізація в практичній діяльності основних вимог і положень Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти.
2. Реалізація в практичній діяльності критеріїв вимірювання якості навчальних досягнень учнів за 12-бальною шкалою оцінювання.
3. Удосконалення змісту методичної роботи, забезпечення її національної спрямованості відповідно до економічних, політичних, соціально-культурних умов розбудови й оновлення української школи.
4. Вивчення педагогами теорії й методики навчання та виховання, психології, етики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання з урахуванням сучасних вимог законів України.
5. Глибоке вивчення та практична реалізація програм і положень підручників, розуміння їхніх особливостей і вимог із позиції формування національної школи (з урахуванням інструктивно-методичних рекомендацій щодо вивчення шкільних дисциплін у 2019/2020 н.р.).
6. Освоєння методики викладання певного предмета; випереджальний розгляд методики вивчення складних розділів навчальних програм із демонстрацією відкритих уроків: удосконалення методики застосування наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичних матеріалів.
7. Систематична інформація про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту та методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних і нормативних документів.
8. Розвиток традиційних і пошук нових високоефективних форм і змісту методичної роботи (проектна діяльність, інтерактивні технології).
9. Спрямування методичної роботи на створення оптимальних умов для широкої загальноосвітньої підготовки та всебічного розвитку здібних обдарованих учнів, реалізації їхніх творчих запитів.
Головна мета методичної роботи в школі передбачає зростання педагогічної майстерності педагогічного колективу і кожного зокрема, підтримку інноваційної діяльності педагогів та впровадження дієвих форм роботи з обдарованими учнями.
Розвиток творчої особистості як учителя, так і учня, створення умов для повноцінного інтелектуального, духовного, фізичного розвитку всіх учасників навчального процесу шляхом подолання усталених стереотипів, застарілих підходів є головним завданням школи.
Завдання методичної служби – моделювати і створювати умови для самореалізації й удосконалення особистості, забезпечити перехід від традиційних форм організації навчальної діяльності до розвивальних, проблемних, за яких усі вчителі мають змогу щонайповніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу і творчий пошук, використовувати досвід, наукові дослідження колег, відкрити шляхи до пошуку, ініціативи й творчості.
Методична робота в педагогічному колективі мала на меті підтримати діловий настрій учителя, допомогти йому подолати професійні труднощі. Вибудувана структура методичної роботи в школі дає змогу задовольнити потреби вчителів у постійному підвищенні фахового рівня, виховувати вимогливість до вдосконалення своєї педагогічної праці, стимулювати бажання шукати більш раціональні методи навчання. Практика свідчить, що основна діяльність, здатна вплинути на підвищення рівня педагогічної майстерності вчителів, їхньої компетенції та ерудиції, – це чітка організація на науковій основі методичної та дослідницької роботи в школі. Пріоритетом методичної роботи в школі вважаємо постійний пошук нових педагогічних технологій, ідей і напрямів.
Усі методи, засоби, форми навчання є адекватними завданню формування духовної, морально-етичної, висококультурної, творчої особистості учня.
Головне в методичній роботі – надання реальної дієвої допомоги всім членам педагогічного колективу. Сучасний учитель мусить постійно оновлювати свої знання й уміння, встигати за динамікою суспільного та науково-технічного прогресу.
Основоположні принципи роботи
Багринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів:
Діяльність школи базується на принципах гуманізму, демократизму, незалежності від політичних, громадських і релігійних організацій та об’єднань, взаємозв’язку розумового, морального, фізичного й естетичного виховання, органічного поєднання загальнолюдських духовних цінностей із національною історією і культурою, науковості, розвивального характеру навчання та його індивідуалізації, та передбачає:
1. Самостійність школи у вирішенні основних питань змісту її діяльності, розвитку різноманітних форм співпраці й партнерства, установлення довір’я між учасниками педагогічної діяльності.
2. Науковість та ефективність навчально-виховного процесу на основі сучасних педагогічних досягнень.
3. Демократизм і гуманізм навчально-виховного процесу.
4. Збереження, передача, відновлення й розвиток української національної культури та культури народів світу засобами освіти.
5. Раціональність та доцільність вибору форм і засобів освіти й виховання для задоволення духовних запитів дитини, її пізнавальних та інтелектуальних можливостей, інтересів.
6. Забезпечення фізичного розвитку дитини, збереження її життя і здоров’я.
7. Створення чіткої інноваційної системи гуманітарної освіти.
8. Творчий пошук резервів і джерел вдосконалення роботи школи.
9. Етичність стосунків усіх учасників навчально-виховного процесу.
Структура організації навчально-виховного процесу
В проектуванні і реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми йдемо в першу чергу “від учня”, тобто декларування та втілювання на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми розуміємо це не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи впродовж всього життя.
Початкова школа (1-4 класи)
Початкова школа поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цій ступені навчання – формування базових знань, умінь та навичок – проголошує ціль розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку комунікативних компетенції учня, тобто навичок культури спілкування та самопізнання. Призначення початкової школи полягатиме у становленні життєвих навичок особистості учня. Стратегічним напрямком розвитку початкового ступеню освіти є створення таких умов, за якими у кожного учня створюється установка,
яку можна сформулювати в словах: “Моя школа – найкраща”.
Основне завдання початкової школи – створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може і повинно бути для нього успішним, цікавим та привабливим.
Основна школа (5-7 класи)
Стратегічним напрямком розвитку середнього ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка , яку можна сформулювати в словах: “Я вмію та люблю вчитися” і розвивається відповідний комплекс навчальних умінь та навичок та розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.
Продовжуючи цілі початкової школи, основним завданням середньої школи є створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти “технології успіху та досягнень”, при цьому зберегти загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Крім того, реалізація даного стратегічного напрямку буде сприяти створенню у школярів комплексної освітньої мотивації, тобто мотивації з основою не тільки на традиційних мотивах обов’язку, але й мотивів корисності (прагматичні) та мотивів задоволення (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності). В подальшому на старшому ступеню навчання, отримані учнями 5-7 класів навички ефективної навчальної діяльності дозволять їм успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено проектувати свої майбутні професійні та освітні орієнтири.
Основна школа (8-9 класи)
Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, вдосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості.
На рівні 8 – 9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію.
Призначення основної школи – розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенції, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.
Старша школа ( 10-11 класи, профільне навчання)
Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції. Стратегічним напрямком розвитку старшого ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка:
“Я вибираю свій життєвий шлях і хочу вчитися далі”.
Тому призначення старшої школи – оформлення життєвого проекту особистості, становлення індивідуально – особистісної технології життєтворчості, орієнтація учня на життєву самовизначеність, майбутню професію, трудову діяльність. Саме старша школа відповідає за досягнення учнем рівня професійної компетентності, саме старша школа повинна підготувати учня до життєвого самовизначення. У зв’язку з цим, головним стає питання те, яким чином той чи інший профіль забезпечує досягнення учнем необхідного рівня базової компетентності та сприяє здійсненню учнем успішного вибору подальшого освітнього та професійного шляху.
Доцільними будуть такі форми викладання: лекція, семінар, практикум, лабораторні заняття. Старшокласники займатимуться дослідницькою діяльністю, оволодіватимуть навичками захисту проектів, основами само презентації, братимуть участь у різних Всеукраїнських конкурсах учнівської творчості.
Таким чином, основним напрямком розвитку школи стане реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє учневі розв’язувати життєво значущі завдання як в процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.
Робота методичних об’єднань
Домінуючою структурною одиницею моделі методичної роботи в школі є робота МО. У школі відповідно до наказу було організовано роботу методичної ради та методичних об’єднань із предметів. Усі вчителі працювали над індивідуальними методичними темами, які обрали відповідно до рівня своєї педагогічної майстерності та інтересів. Адаптоване впровадження в навчальновиховний процес інноваційних технологій і методик потребувало оптимального поєднання й конструювання різноманітних групових та індивідуальних форм методичної взаємодії роботи п’яти методичних об’єднань. На високому рівні, результативно працювали всі методичні об’єднання. Слід відзначити, що більшість засідань поєднували теорію і практику, проходили у нестандартних формах, наприклад, ділової гри. Річний план роботи кожного МО складався з урахуванням діяльності за минулий період і конкретних завдань, що стоять перед колективом. У вересні на засіданнях слухали інформації вчителів про методичні новинки, вносилися корективи до плану методичної роботи на рік, обговорювався зміст самоосвіти членів МО. У листопаді – взаємовідвідування уроків та їх аналіз. У грудні – заслуховувалися повідомлення про самоосвіту, ознайомлювалися з новинками науково-методичної літератури. У лютому – обмінювалися досвідом із різних питань виховання і навчання. У травні – готували підсумки на засідання методичної ради, де заслуховували повідомлення про виконання планів, а також складали плани на наступний навчальний рік. Протягом року учителі брали участь на засіданнях районних МО, готували учнів для участі в різних олімпіадах, беруть участь у заходах різного рівня. Внутрішньошкільні МО надають дієву допомогу вчителям у вдосконаленні методики роботи за новими програмами та підручниками
Результативною була робота МО вчителів початкових класів
Керує МО вчитель початкових класів Попеску М.В, методична проблема «Впровадження компетентнісного орієнтованого підходу в освітній процес». Основними формами роботи є обговорення актуальних питань реалізації програмових вимог початкових класів, підготовка методичних розробок уроків, взаємовідвідування вчителями уроків, проведення відкритих уроків, практичних занять, індивідуальна робота над окремими темами. У процесі роботи МО використовувалися як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи: доповіді, лекції, лекції-консультації, ділові та рольові ігри, виставки, бібліографічні огляди. Учителі велику увагу приділяли впровадженню нових технологій навчання, зокрема індивідуальній та груповій роботі з дітьми. Засідання шкільного МО вчителів початкових класів проводилися згідно з планом роботи, орієнтованим на поліпшення науково-теоретичної та практичної підготовки педагогів. Усі вчителі початкових класів працюють у тісному контакті з учителями – предметниками. Вони активні в роботі педрад, кожен має власне портфоліо, різноманітні теки. Постійно працюють над підвищенням свого освітнього та методичного рівнів, над реалізацією завдань розвитку навички техніки читання та логічного мислення молодших школярів, вивчають педагогічний досвід найкращих учителів області, його елементи творчо впроваджують у практику своєї роботи. Однак недостатнім є рівень виявлення, презентації та впровадження власного передового педагогічного досвіду, рівень навичок самоаналізу вчителів та самоконтролю учнів.
У 2019-2020 навчальному році методична робота була спрямована на підвищення професійної майстерності і розвиток творчої ініціативи вчителів, впровадження ефективних технологій навчання і виховання; створення умов для формування ключових компетентностей учнів та професійної компетентності педагогів. Головним напрямком у роботі методоб’єднання класоводи обрали модернізацію навчально-виховного процесу шляхом впровадження інтерактивних технологій, новітніх технологій. Підвищення фахового рівня вчителів проводилося шляхом вивчення і реалізації основних положень нормативних документів про освіту; шляхом опрацювання новинок методичної літератури, проведення «круглих столів» з метою обміну досвідом; впровадження у навчально-виховний процес сучасних досягнень науки, педагогічної теорії.
Традиційно результативною була робота вчителів МО вчителів художньо-естетичного циклу
Методична проблема «Шляхи оновлення змісту принципів викладання дисциплін художньо-оздоровчого циклу в умовах переходу на новий зміст навчання» (керівник Влад В.Г.).
На початку 2019/2020 н.р. МО визначило шляхи реалізації проблемного питання:спрямувати роботу на виконання основних стратегічних завдань оновлення освіти; працювати над постійним підвищенням якості викладання предметів як засобу підвищення ефективності уроку, професійної майстерності вчителя; удосконалювати зміст і структуру уроків, форм та методів навчання тощо. Члени МО брали активну участь в організації та проведенні позакласних заходів, присвячених відзначенню річниці від дня народження Т.Г. Шевченка, організовувалися виставки дитячих малюнків та робіт, виготовлених учнями
(вишивка, квілінг, бісероплетіння, вироби з дерева).
Методоб’єднання класних керівників
(керівник Прокопюк Р.Г.) працювало над методичною проблемою
«Компетентність класного керівника у системі зміни поколінь» та визначило компоненти виховної роботи: вивчення особистості учнів та учнівських колективів; організація роботи з батьками; розвиток творчих здібностей учнів та створення мережі гуртків; розвиток у здоровому способі життя; організація трудової діяльності учнів. План виховної роботи є моделлю майбутньої діяльності класного колективу. Класні керівники планують роботу на основі соціальних паспортів класів, анкетування, відвідування сімей удома за такими напрямками: індивідуальна робота з дітьми, робота з батьками, робота з учнями, що потребують особливої педагогічної підтримки, основні виховні заходи, охорона життя і здоров’я.
На високому рівні працювало МО вчителів природничо-математичного циклу.
Проблемним питанням МО вчителів природничо-математичного
циклу (голова Горечка М.І .) є «Підвищення професійної компетентності вчителів природничо – математичного циклу у мовах модернізації освітнього процесу». Свою методичну проблему вчителі тісно пов’язували із загальношкільною методичною проблемою і намагалися знайти шляхи для її реалізації. Велика увага приділялась розвитку творчих здібностей учнів. Цьому сприяла і участь учнів у шкільних, районних олімпіадах, позакласна виховна робота, а також ефективність проведення уроків з даних предметів. На належному рівні були проведені предметні тижні, які сприяли підвищенню інтересу учнів до вивчення математики, фізики, біології, географії.
У процесі роботи над загальношкільною методичною проблемою творчо працювало МО вчителів суспільно-гуманітарного циклу
(голова Малофій С.В.). Методична проблема «Розвиток комунікативної компетентності учнів шляхом реалізації основних напрямів сучасної школи».
Особлива увага приділялася підвищенню фахової майстерності вчителя.
На належному рівні були проведені відкриті уроки, позакласні заходи, відбувся обмін досвідом. На засіданнях МО обговорювались відкриті уроки, новинки методичної літератури, були прочитані доповіді, реферати. Учителі намагалися знайти і запровадити в практику елементи нових технологій, які б сприяли підвищенню якості знань учнів. На високому організаційному, методичному й естетичному рівні проведено тиждень української мови й літератури, заходи, присвячені річниці з дня народження Тараса Шевченка та Івана Франка.
Одним із найважливіших завдань школи є постійне підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної культури. Головною метою методичної роботи з педагогічними кадрами в умовах необхідності становлення ціннісно – цільової єдності педагогічного колективу є забезпечення різноманітних форм навчання для розвитку індивідуальної педагогічної майстерності кожного вчителя і педагогічного колективу в цілому, стимулювання самоосвіти і творчого пошуку педагогів.
Підсумки методичної роботи у 2019-2020 навчальному році
З 2018-2019 навчального року педагогічний колектив Багринівської ЗОШ ІІІІ ступенів працює над методичною проблемою “Реалізація основних напрямків оновлення освітніх процесів з урахуванням вимог сучасної школи”. Вивчення даної проблеми розраховано на п’ять років.
Робота над методичною проблемою школи проходила через планування та діяльність усіх структур та кожного вчителя зокрема.
Головною ціллю методичної роботи було формування єдиного колективу педагогів, здатних переорієнтувати навчально-виховний процес на становлення життєстійкої та життєспроможної особистості з продуктивним мисленням. Також – розв’язання широкого кола проблем, пов’язаних з впровадженням інноваційних технологій, забезпечення організаційних умов для безперервного фахового вдосконалення та кваліфікації педагогів.
При плануванні методичної роботи в навчальному закладі передбачалась реалізація окремих напрямків:
· вивчення відповідних нормативних документів про школу, оволодіння методологічними й теоретичними основами відповідної галузі науки, сучасними досягненнями психолого-педагогічної науки, методикою викладання предмета, підвищення рівня управлінської діяльності, загальної культури вчителя;
· системне вивчення й аналіз навчальних планів, програм, підручників, посібників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту, форм і методів проведення уроку, позакласної роботи, навчально-виховного процесу в цілому;
· вивчення та використання на практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду;
· розвиток ініціативи і творчості;
· вивчення й аналіз стану викладання, якості навчальних досягнень
учнів, рівня їх вихованості, виявлення труднощів у засвоєнні програмного матеріалу;
· оволодіння сучасними методиками викладання й виховання, підвищення фахової майстерності та психолого-педагогічної підготовки вчителів.
Методична робота у Багринівській ЗОШ І-ІІІ ступенів 2019-2020 навчальному році організовувалася згідно із вимогами Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту” та “Про позашкільну освіту”, Положень “Про районний методичний кабінет”, “Про загальноосвітній навчальний заклад”, “Про методичне об`єднання вчителів”, Рекомендацій щодо організації і проведення методичної роботи з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти, наказу відділу освіти «Про організацію методичної роботи з педагогічними кадрами у 2019-2020 навчальному році», річного плану роботи школи, на основі вивчення результативності освітнього процесу та організації методичної роботи в школі у 2019-2020 навчальному році, аналізу професійних потреб та інтересів
педагогічних кадрів, рівня їхньої компетентності, з метою реалізації актуальних питань розвитку і вдосконалення професійної майстерності педагогів, підвищення їх інтелектуального, загальнокультурного рівня та рівня психологічної підготовки; вдосконалення організації навчання та виховання дітей; приведення професійної компетентності педагогічних працівників у відповідність із загальнодержавними стандартами на засадах наступності, перспективності та спадкоємності в роботі всіх освітніх ланок.
У процесі роботи над проблемою, вирішувалися такі завдання:
• науково-методичний супровід забезпечення вимог Державних стандартів;
• удосконалення фахової майстерності і кваліфікації педагогічних кадрів, підвищення їх психолого-педагогічної компетентності;
• забезпечення психолого-педагогічного та науково-методичного супроводу освітнього процесу;
• підвищення якості знань учнів засобами сучасних форм і методів роботи;
• підвищення теоретичної, науково-методичної та фахової підготовки педагогічних працівників шляхом диференційованого підходу до організації внутрішньокільної методичної роботи;
• мотивація педагогів до використання сучасних підходів в організації навчально-виховної роботи, спрямованих на формування життєвих і предметних компетнетностей;
• удосконалення психолого-педагогічної освіти вчителів;
• поширення педагогічного досвіду працівників закладу освіти шляхом публікацій матеріалів на освітніх сайтах;
• забезпечення змістовного наповнення веб-сайту школи та створення власних інтернет-ресурсів;
• підвищення рівня методологічної підготовки педагогічних кадрів, перенесення акценту з інформаційних на інтерактивні аспекти навчання;
• сприяння виробленню в учителів умінь і навичок удосконалення самоосвітньої діяльності;
• робота над удосконаленням сучасного уроку;
• професійне становлення молодих учителів тощо.
У школі вироблена система навчально-методичної діяльності, спрямованої на реалізацію освітнього кредо: через співпрацю педагога та учня, високий рівень духовної культури спілкування – до пізнання навколишнього світу в усій його гармонії.
Методична робота закладу будується на діагностичній основі, має практичну спрямованість, відзначається як традиційними, так і нетрадиційними підходами, поєднанням індивідуальних, групових, колективних форм роботи з вчителями.
Тематика теоретичних та практичних занять із педагогічними працівниками, засідань шкільних методичних об’єднань підпорядкована методичній проблемі закладу. Ця система вдало поєднує різноманітні аспекти: організаційні, психолого-педагогічні, роботу з кадрами, роботу з учнями та їхніми батьками, зміцнення матеріально-технічної бази, стимулювання педагогів та учнів до самовдосконалення та самореалізації.
Для забезпечення демократичного керівництва методичною роботою в закладі діє методична рада, до складу якої увійшли адміністрація навчального закладу та педагоги – представники різних шкільних методичних об’єднань:
Акатріні Михайло Михайлович – директор
Унгурян Мар’яна Костянтинівна -заступник
Топало Юрій Георгійович – психолог
Горечка Мар’яна Іванівна – МО природничо-математичного циклу
Прокопюк Родіка Георгіївна – МО класних керівників
Влад Віоріка Георгіївна – МО художньо-оздоровчого циклу
Попеску Марія Василівна – МО початкових класів
Малофій Світлана Василівна – МО суспільно-гуманітарного циклу
Протягом 2019-2020 н.р. проведено 5 засідань, обговорено 39 питань, серед яких питання організаційного, інструктивно-навчального, методичного спрямування. Заслуговують на увагу розглянуті питання, спрямовані на удосконалення рівня успішності учнів та створення комфортних умов для їхнього навчання.
У 2019-2020 н.р. продовжено роботу над реалізацією науково-методичної проблеми, в процесі реалізовано ряд практичних заходів, спрямованих на її практичне дослідження: оформлено довідниково-інформаційний методичний куточок з проблеми у методкабінеті школи; забезпечено організацію роботи постійно діючого психолого-педагогічного консульт-пункту; педагогічними працівниками проведено серію відкритих уроків та виховних заходів в спільній діяльності всіх учасників освітнього процесу; серію лекцій для учителів з окремих аспектів проблеми; тренінги, тематичні педради, загальношкільні та класні батьківські збори.
У визначений термін, до 01 жовтня 2019 року, керівниками методоб’єднань оформлено відповідні папки, де наявні аналіз роботи за минулий навчальний рік, плани роботи на поточний рік, плани тематичних заходів, зберігаються доповіді та виступи членів методичних об’єднань, тематичні розробки, дидактичні матеріали, систематично відбуваються засідання, їх проведення оформлюються протокольно.
Плани містять не лише основні завдання, мету діяльності методоб’єднання та план засідань, вони пронизані системністю і цілеспрямованістю заходів в рамках методичного об’єднання. Теми, обрані для поглибленого опрацювання, тісно поєднані із заходами.
Слід зазначити, що теми, обрані ШМО для опрацювання, є актуальними, сформовані у відповідності до основної сучасної педагогічної концепції, витікають із загальної проблемної теми школи і є цілісними (тобто кожна тема об’єднує як навчальну, так і виховну роботу в межах циклу предметів).
Індивідуальні теми педагогів споріднені із науково-методичною проблемою школи, витікають із проблемної теми ШМО і спрямовані на вирішення проблем модернізації освіти у більш вузькому значенні. Предметом поглибленого вивчення є і нові педагогічні ідеї, і питання оптимізації навчального матеріалу в рамках «Нової української школи», і перспективний педагогічний досвід, і інші напрямки в галузі «Освіта», спрямовані на створення сприятливого середовища для всіх суб’єктів освітнього процесу.
Аналіз показав, що вчителі працюють над обраною темою переважно 5 років. Проте у жодного вчителя не складено план реалізації теми. Хоча протягом роботи над проблемою кожен педагог має проміжні результати: показові уроки, виступи на засіданнях МО і педрадах, тематичні батьківські збори, публікації на освітніх сайтах, але ці результати ніяким чином не оформлені і не систематизовані.
Згідно з річним планом роботи школи на 2019-2020 н.р., з метою поглиблення знань з проблем навчання та виховання, обміну досвідом, розвитку ініціативи та творчості педагогів, пропаганди активного способу життя закладу у школі проведено предметні тижні фізичної культури, трудового навчання та образотворчого мистецтва, мистецтва, української мови та літератури, зарубіжної літератури та румунської мови, хімії та біології, історії, математики, фізики та інформатики, французької мови, початкових класів.
Значну роль в організації шкільної методичної роботи відіграє педагогічна рада, на засіданнях якої розглядаються питання ефективності викладання предметів, виховної роботи, впровадження перспективного педагогічного досвіду.
Впродовж 2019-2020 н.р. належна увага з боку адміністрації школи приділялась росту педагогічної майстерності вчителів через самоосвітню діяльність, курсову перепідготовку та атестацію педагогічних працівників.
У 2019-2020 навчальному році проатестовано Вінтонік І.В., вчитель математики, Топало М.Г., вчитель української мови; Топало Ю.Г., психолог, Попеску М.В., вчитель початкових класів, Білоусяк ВІ вчитель румунської мови, Прокопюк Р.Г., вчитель біології та основ здоров’я, Присакар О.М., вчитель французької мови, Токар П.П., вчитель французької мови.
Впродовж І та початку ІІ семестру 2019/2020 н.р. адміністрацією школи відвідано 34 уроки і заходи вчителів, що атестуються. Крім того, даними педагогами проведено 12 відкритих уроків і 6 позакласних заходів. Розробки заходів зберігаються у методичному кабінеті школи.
Вчителі школи: Горечка М.І. (біологія), Жижій О.В. (вчитель початкових класів), Унгурян М.К. (вчитель зарубіжної літератури) взяли участь у районному етапі Всеукраїнського фахового конкурсу «Учитель року – 2020» та показали гарні результати.
Методична робота позитивно впливає на якість навчального процесу та на діяльність педагогічних працівників. Це підтверджується показниками участі учнів школи в шкільних, районних олімпіадах, творчих конкурсах; здійснення якісного переходу школи на нову структуру, зміст та термін навчання; поступовим впровадженням в практику роботи школи інноваційних методів навчання та виховання; підвищення рівня методичної культури вчителя.
ВИСНОВКИ
Методична робота – цілісна система заходів, які прискорюють формування педагогічного досвіду та спрямовані на всебічне підвищення професійної майстерності педагогів, на збагачення і розвиток творчого потенціалу колективу, на досягнення високих результатів навчання і виховання.
На сучасному етапі розвитку освіти, організація методичної роботи має постійно творчо доповнюватися та збагачуватися, враховуючи вимоги держави і суспільства. Важливо побудувати та організувати методичну роботу таким чином, щоб кожен учитель мав змогу повніше розкрити власні здібності та обдарування, раціонально організувати педагогічний процес на виконання окремих проблем навчання та виховання учнів, вирішення яких здійснюється усім педагогічним колективом.
Насамперед, процес роботи школи в основному залежить від всіх учасників освітнього процесу, які мають стимулювати та заохочувати здобувачів освіти до навчання та, зокрема, виховувати щасливу та здатну до життя людину.
Сучасні учні спонукають вчителів бути розвиненими, нестандартними, цікавими та творчими у своїй роботі, учити по-новому. Тому, робота педагога повинна бути результативною та незвичайною.
Таким чином, як провідна форма підвищення фахового рівня спеціалістів галузі методична робота є життєво необхідною потребою кожного окремого педагога і водночас обов’язковою вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітніх закладів. Лише організована на наукових засадах методична робота може забезпечити підтримання належної професійної «форми» педагогічного колективу, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються в освіті.
Відповідно до Концепції Нової української школи та Закону України «Про освіту», сучасних умов діяльності закладів освіти науково-методичну роботу необхідно суттєво переформатувати на всіх рівнях: шкільному, районному, обласному. З вищеописаного можна зробити наступні висновки: реформування системи освіти в Україні потребує оновлення підходів до методичної роботи з педагогами, яка, згідно з вимогами нормативних документів, повинна будуватися на засадах неперервного професійного розвитку і саморозвитку педагогічних працівників, спрямуватися на підвищення рівня їхньої професійної компетентності; поряд із традиційними формами у систему методичної роботи повинні залучатися й інноваційні, які активізують суб’єктний досвід педагога, ставлять його в активну позицію щодо професійного вдосконалення.
Для того, щоб науково-методична робота стимулювала підвищення наукового рівня вчителів, їх підготовку до засвоєння змісту нових програм і технологій реалізації, досягнень психолого-педагогічних дисциплін варто урізноманітнювати форми її організації.
Підвищення статусу школи потребує нових підходів та методів роботи з педагогічними кадрами з метою піднесення їх загальної і професійної культури, покликане переорієнтувати освітній процес на становлення особистості, здатної продуктивно мислити, вирішувати життєві проблеми.
Сучасний вчитель повинен стати творчою особистістю, він повинен іти в ногу часу, прагнути до змін, вчителі повинні бути «агентами змін» та мати до цього стрімке бажання. Це головне завдання вчителів на сучасному етапі становлення освітнього процесу. Це зумовлює актуальну потребу наукового розроблення та обґрунтування питання методичного супроводу професійної діяльності вчителя в сучасних умовах.
Таким чином, оновлення системи науково-методичної роботи нерозривно пов’язане з розвитком нового педагогічного мислення, вивченням інноваційних технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчальної діяльності, підвищує ефективність навчально-виховного процесу та професійний рівень педагогів.
Самоосвіта – одна з складових неперервної освіти педагога. Вона знаходиться в тісному взаємозв’язку з методичною роботою. Результатом системного підходу до організації самоосвіти вчителя є оволодіння педагогами знаннями , уміннями й навичками відповідно до новітніх досягнень науки і практики, накопичення досвіду роботи, створення власних методичних систем і розробок.
Методична робота ― важлива та невід’ємна складова навчального процесу, що має цілісну систему дій і заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного педагогічного працівника, розвиток творчого потенціалу педагогічних колективів навчальних закладів, досягнення позитивних результатів навчально-виховного процесу. Вона має ґрунтуватися на сучасних досягненнях психолого-педагогічної науки з урахуванням досвіду діяльності педагогів і конкретного аналізу результатів навчально-виховного процесу. Участь у методичній роботі має бути професійним обов’язком кожного педагогічного працівника.