Андрій Маркович – ініціатор повного видання “Кобзаря”

21 листопада народився український громадський діяч, етнограф, правник, філантроп і музикант – Маркович Андрій Миколайович.
Маркович був помічником президента Імператорського філантропічного товариства і віце-президентом Російського музичного товариства. За його ініціативою створено 20 відділень товариства, зокрема в Харкові, Києві, Одесі, та музичні школи при них.
У 1858 році познайомився у Москві з Тарасом Шевченком, згодом листувався з поетом. Із 1898 року очолював Товариство ім. Т. Шевченка у Петербурзі і всіляко сприяв поверненню рукописів Шевченка з архіву III відділення до Музею українських старожитностей в Чернігові. Згодом домігся дозволу на перше в Російській імперії повне видання творів поета («Кобзар», видання Василя Доманицького, 1907).
Автор збірки українських народних пісень, покладених на ноти («Народные украинские напевы, положенные на фортепиано», 1860).
Був головою Шевченківського товариства допомоги знедоленим уродженцям Південної Росії, які навчалися в Петербурзі, а також товаришем (заступником) голови Імператорського філантропічного товариства.